Ви знаходитесь тут: Головна > ТВОРИ, ШКІЛЬНІ ТВОРИ > СЕРЕДНЬОВІЧНА КАРТИНА

СЕРЕДНЬОВІЧНА КАРТИНА

Вранішнє літнє проміння проникало в простору залу через вузьке і довге вікно.

Засліплювало очі. Огортало її дівочий стан, просвічувало її довгу вишиту сорочку. Прохолодний вітерець бавився її розплетеним золотистим волоссям. Окремі пасма спадали на її вродливе обличчя

. А очі…
Очі дивилися на нього…можливо востаннє, але вона намагалася про це не думати. Дивилася щоб запам’ятати його таким.
Він вдягнув кольчугу поверх вишиванки і стояв навпроти неї, зачарований її вродою і сяйвом, що створювали промені. За поясом шабля, темно-червоні шаровари.

Його холодні, бездонні,сірі очі дивилися в її блакитні – теплі, але не менш глибокі.
– Рушаймо! – почулося знадвору. Військо вирушало на бій і він мав бути з ними, мав захистити свою землю і свою кохану дівчину.
На очах дівчини заблистіли сльози. Лицар підійшов до неї , взяв за руку, з щоки витер сльозинку.
–Я повернусь, – промовив ледве чутно.
– А я чекатиму, – відповіла вона.

Святослав Котигорошко

Коментарі закриті.