Ви знаходитесь тут: Головна > НАТАШКА УКРАЇНА ( МОЄ) > ДІТИ…МОЯ РАДІСТЬ!МОЯ СИЛА!

ДІТИ…МОЯ РАДІСТЬ!МОЯ СИЛА!

Діти…Ніколи не любила дітей. Відтягувала “радість материнства “як могла. Можливо здамся найдивнішою жінкою в світі,але розчулення при вигляді маленькою дитини ніколи не відчувала.
Хлопчики,дівчатка…неважливо,завжди уникала будь яких контактів з ними.Але з появою своїх  дочок мій світогляд кардинально змінився…

Ще  в родзалі,коли маленький комочок поклали на груди,я відчула фантастичне тепло.Здавалося,що це не безпорадне крихітне створіння,яке потребує опіки та турботи. Дочка  придавала сил, я ніби чула  її :”мамо,терпи..ми тепер разом”…І справді,попри діагнози та ускладнення,попри невтішні прогнози ,я боролася.Я знала ,що маю встати бо в мене є задля кого жити,  потрібно йти додому-бо там на нас вже чекають.

Невдовзі народилась ще одна донечка. Подвійне щастя та невимовна радість,сила в квадраті! Моя сила!

Дві дитинки ! Неймовірно,наскільки сильним стимулом є одна лише думка про них. І яка гордість бути мамою!Парадокс…але коли сама йдеш темрявою-боїшся шорохів,панічно озираєшся.А коли стискаєш в руках їх маленькі долоньки-забуваєш про все на світі. Ніби янгол за спиною!

Діти. На них неможливо злитися. Можна засмутитися,якщо щось,на нашу думку,не так. Якщо слова наші чи повчання не беруться до уваги. Можна не зрозуміти їх….але не злитися!

Діти..Безперечно це найдорожче ,що є в кожної жінки! Прокидаєшся вранці ,і на твоїй шийці найпрекрасніше намисто-рученятка  донечок,що ніжно обіймають .Що може бути кращим за їх сміх,за блиск в оченятах,за дзвінке щебетання?За поцілунок на ніч ?

Дивовижно.Ще вчора це були маленькі крикливі комочки,а сьогодні,вони радять мамі яка сукня їй більше пасує 🙂 Вони ростуть і все частіше помічаю в них себе,свої крихти . Інколи б дала по дупі,але точно знаю, кого вони мені цим нагадують…От тобі,матусю,й посіяні зернятка 🙂 Спожинай…

Доні  дивляться на мене  його очима,сміються так само. Навіть сплять як він,а в  улюблених казках принц обов’язково схожий на татка.

Люблю їх більше за життя! Болить кожен синячок на їх ніжках,кожна сльозинка крає серце. Готова коршуном летіти на кожного кривдника . Перегризти горло за найменьшу образу….І завжди так буде!

І якщо, в цім житті, і варто за щось боротися…то це за їх щасливе майбутнє! За їх радісні очі! За їх добробут!

 Наташа Якушик

 

 

 

 

 

Коментарі закриті.