Ви знаходитесь тут: Головна > ШКІЛЬНІ ТВОРИ > Чи легко бути Людиною? (Твір-міркування)

Чи легко бути Людиною? (Твір-міркування)

Кожна людина коли-небудь задає собі це непросте питання: чи легко бути Людиною? Причому зазвичай це питання виникає не в періоди щастя і радості, а в хвилини вибору подальшого шляху, при вирішенні складних проблем і питань.
Перш за все потрібно визначитися: що ми вкладаємо в поняття “Людина”? Напевно, це якісь певні якості, які наближають звичайної людини до ідеального,  допомагають йому гідно долати труднощі, займатися саморозвитком, допомагати іншим, виховувати дітей. Цих якостей безліч, ми всі їх чудово знаємо: чесність перед собою, почуття обов’язку, вміння брати на себе відповідальність за свої вчинки, дружелюбність, цілеспрямованість і багато інших.
Лише внутрішня сила, накопичена людиною протягом усього життя, допомагає йому у найскладніші моменти зробити правильний вибір, залишитися Людиною, вчинити по совісті. А силу цю кожен черпає у своєму джерелі. Для когось сила – в знанні. Такі люди впевнені в могутності науки і техніки, вони прагнуть дізнатися щось нове, інформація для них – життя. Деякі люди черпають силу у вірі, в релігії. Вони знають: що б не трапилося, їх Бог допоможе їм, підтримає, підкаже. Інші шукають відповіді на питання, розчиняючись в людських взаєминах, намагаються докопатися до першопричини вчинків і проступків, експериментують зі своїми і чужими почуттями. І всі вони по-своєму праві, тому що всі люди різні.
Мені здається, що критерієм дій справжню Людину є його совість, тобто ті моральні та етичні закони, які вкладені в людину його батьками і суспільством, а також виховані ним самим. Кого завгодно може обдурити людей, окрім своєї совісті. Як I грізний страж, вона стоїть на порозі скоєних нами вчинків і схвалює їх або засуджує. Значить, жити в I згоді з совістю – бути Людиною? Але ж цього варта потрібно спочатку зростити, виховати: совість не дається нам від народження, однакова для всіх!
Тоді, може бути, Людина – це той, хто живе за принципом “допомагай іншим”? Людина, для якої на першому місці стоять гуманність, людяність, можливо, навіть самопожертва? Такому людині не будуть властиві ні гординя, ні честолюбство, ні хвастощі, він буде з радістю віддавати, не вимагаючи нічого натомість. Але тут теж не все так просто. Не можна осягнути неосяжне, неможливо допомогти всім і врятувати всіх, та й не всяка допомога потрібна людині, тут важливий індивідуальний підхід.
Я схиляюся до думки, що бути Людиною – це бути просто людиною, до чогось прагнути і щось втрачати, пізнавати нове, допомагати оточуючим, не боятися робити вибір, жити у злагоді з совістю. Адже у кожного – свій шлях до досконалості.

Коментарі закриті.